Крок до зірок

12 квітня все людство відмічає Всесвітній день авіації та космонавтики. Цього дня у 1961 році старший лейтенант Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі "Восток" вперше в світі здійснив орбітальний політ навколо Землі, відкривши епоху пілотуємих космічних польотів.

 Україна і космос - нероздільні. Зв'язок цей міцно встановився на зорі космонавтики. Українське походження мали такі творці польотів у світовому просторі, як Костянтин Ціолковський, Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк, Сергій Корольов та інші. За роки незалежності Україна впевнено посіла своє місце серед провідних космічних держав світу. Ім'я Героя України , льотчика-космонавта Леоніда Каденюка є одним із символів сучасної України.  Завдяки Леоніду Каденюку український гімн пролунав у космосі. Він був патріотом, коли це ще не було модно, із собою у політ взяв Кобзар Шевченка, український прапор і записи легендарних українських виконавців. Мрія Каденюка подолати земне тяжіння і наблизитися до зірок здійснилася у зрілому віці - не завдяки, а всупереч.

Діти здійснили віртуальну міжгалактичну подорож "Мандрівка у космосі", подивились фільм про політ першого космонавта – Юрія Гагаріна, прийняли участь в квесті «Подорож у Сонячну систему» (за журналом «Джміль»).  Для всіх, хто бажав дізнатись більше про цікаві космо-факти   була презентована  книжкова виставка. Вголос почитали за всі планети, особливо зацікавила планета-вбивця Нібіру.

Квест «Подорож у Сонячну систему»

— Подивіться-но вгору, — вигукнув Джмелик, — на цій висоті здається, що до неба рукою можна дістати.

Раптом просто з неба під ноги Джмеликові впав якийсь невідомий космічний об’єкт. Діти зацікавлено його розглядали. Золотавий, блискучий, він був такий гарячий, що не можна було доторкнутися.

 Але друзям вдалося його охолодити. Як?

Після ретельного обстеження об’єкта Книжечка впевнено мовила:

— Він точно не з Землі.

— Єдина можливість дізнатися, звідки він, — облетіти всі планети Сонячної системи! — вирішив Джмелик.

— Почати варто не з планет, а власне з Сонця, — запропонував Пензлик, і всі його підтримали.

Як гадаєте, чи слушною була ідея Пензлика? Чому?

Друзі поспішили до свого космічного корабля.

І ви, діти, не гаючи часу, мерщій майструйте свій зореліт і рушайте слідом за Джмеликом та його командою!

Зупинка перша. Ось наш зореліт підлітає до найближчої зорі. На екрані бортового комп'ютера з’являється запитання. Відповідь на нього – код, що дасть кораблю можливість здійснити посадку.

Що без дров палає,

Всі планети зігріває?

(Сонце)

Наші космонавти загадку відгадали, а от приземлитись так і не змогли. Поверхня Сонця виявилась суцільним вогнищем. Тож, друзі вирішили обережно облетіти навкооло Сонця і уважно все розглянути. Звісно для цього їм знадобилися чарівні скафандри, що витримують дуже високі температури.

Діти, не відставайте! Треба швидко та обережно оббігти навколо Сонця не торкаючись його. (Один з жовтою хустинкою стає в центр кола – Сонце, намагаючись доторкнутись до когось з учасників, які бігають по колу навколо Сонця)

На Сонці друзі не помітили нічого подібного до знайденого об’єкта, тож вирушили далі.

Зупинка друга. Перед зупинкою на екрані знову висвітилось кодове запитання:

Хоч планета ця маленька,

Та від Сонечка близенько.

І моторна: рік на ній

Тільки дев’яносто днів!

(Меркурій)

Проте навіть з допомогою коду відгадки здійснити посадку на цій планеті не просто. Річ у тім, що Меркурій перебуває постійно під обстрілом метеоритів. Тож, аби дістатись до його поверхні, треба обрати безпечний шлях.

Діти, проведіть Джмеликів зореліт між метеоритами так, щоб жоден в нього не влучив. (Всі намагаються влучити «метеоритами» в зореліт)

На поверхні Меркурія наші космонавти виявили тільки кратери. Тож знову вирушили в путь.

Зупинка третя. Підлітаючи до наступної планети, друзі мали відгадати таку загадку:

Красуня ніжна і величава

Гуляє небом, ніби пава.

(Венера)

Венера й справді красуня. Он який ніжний туман її огортає. Але як тут можна щось розгледіти?

Діти, допоможіть космонавтам розрізнити, які предмети попадаються Джмеликовому зорельоту. (Із зав’язаними очима всі намагаються вгадати, що за предмет)

Стільки всього і нічого схожого на наш предмет. Попереду ще шість планет, не барімося!

Зупинка четверта. Цю планету весь екіпаж упізнав ще до того, як замиготів екран висвітлюючи загадку:

Де не глянь – океани, ліси,

Полонини і гори, й поля,

Більш не знайдеш такої краси,

Як на нашій планеті… (Земля)

Гадаю, нам варто ретельніше пошукати на рідній планеті, - вирішив Джмелик. – можливо, все-таки цей об’єкт створили люди?

Книжечка запропонувала подумати, що ж було створено людьми останнім часом. Виявилося, було винайдено чимало корисних речей, але деякі з них завдають планеті непоправної шкоди.

Визначте, які з цих предметів шкідливі для довкілля.

Рідина для миття посуду – сода, балончик-освіжувач повітря – мішечок з сушеною лавандою, пластиковий стаканчик-паперовий стаканчик, поліетиленовий пакет – торбинка з тканини.

Хоч відвідини рідної планети й не допомогли друзям з’ясувати, що ж саме впало з неба, проте змусили замислитися про свою відповідальність за її збереження.

Зупинка п’ята. Космічний корабель мчить далі, а космонавти розмірковують над новою загадкою:

Планета ця, мов у вогні,
Червоніє в вишині.
(Марс)

Як виявилося, поверхня Марса вкрита червоним, оранжевим, бурим пилом, схожим на наш пісок. Книжечка взяла проби ґрунту, щоб дослідити їх на Землі, а Пензлик придумав, як зробити з них гарний сувенір. Для цього треба насипати різноколірні шари піску в прозору пляшечку, закрити її кришечкою і перев’язати шовковою стрічечкою.

    Зробіть і ви кольоровий “сувенір з Марса”!

А ще наші дослідники знайшли на поверхні планети сліди солоних струмків. Це означає, що на ній є вода! Обстеження Марса, хоч якою цікавою виявилася червона планета, також не наблизило наших космонавтів до розкриття загадки позаземного об’єкта. Тож вони рушили далі.

       Зупинка шоста. Цього разу надіслали таку загадку

Цей велетень-важкоатлет

Є найбільшим із планет.

(Юпітер)

Джмелик ввів код відгадки, та бортовий комп’ютер посадки не дозволив, бо ж Юпітер – парова куля і на ньому немає навіть острівця твердої поверхні.

Вочевидь, наш об’кт не звідси, - зробив висновок Пензлик. – Цікаво, як вдається Юпітеру бути одночасно і паровою, і найбільшою планетою Сонячної системи?

Зупинка сьома. В ілюмінаторі космічного корабля з’явилася наступна планета, а на екрані – нова загадка.

Велетень святково вбрався,

Поясом підперезався.

(Сатурн)

Щоб дістатися до Сатурна, Джмеликовому зорельоту довелося пролетіти крізь усі його кільця.

Чи готові ви подолати кільця Сатурна? (Діти беруться за руки і утворюють коло, хтось один намагається пробитись до центру кола)

Однак із Сатурна друзі повернулися ні з чим. Подорож продовжується.

Зупинка восьма. Передостання планета пропонує космічним мандрівникам свою загадку:

Має крижаний гігант

Неабиякий талант.

Влігся він собі набік.

Й крутиться так цілий вік.

(Уран)

На Урані, вкритому брилами кольорової криги, було так зимно, що космонавти відразу зрозуміли – Уран не може бути батьківщиною блискучого гарячого об’єкта. Тож друзі мусили залишити і цю планету.

Зупинка дев’ята. Аж ось і останнгя планета та остання загадка:

На планеті синій-синій

Дме вітрисько дуже сильний.

(Нептун)

На Нептуні найдужчі в усій Сонячній системі вітри, - розповідала Книжечка, поки друзі, долаючи натиск вітру, намагались обстежити планету. Їхній зореліт завис над поверхнею – вітер не давав йому приземлитись.

Щоб уявити, які потужні вітри на Нептуні надміть повітряну кульку та спробуйте втримати її в повітрі, щосили дмухаючи на неї. Об’єднайте зусилля з друзями.

Невже й тут нічого немає? – зітхнув Джмелик, розглядаючи блискучу річ у своїй руці – Звідки ж усе-таки цей об’єкт?

Всесвіт – безмежний, у ньому мільйони «сонячних систем» - таких, як наша.

Несподівана зустріч. Аж раптом у небі над Нептуном друзі побачили блискучий корабель. Він завис так само, як і Джмеликів зореліт, не в змозі опиратися дужим вітрам. Джмелик та його команда одразу поспішили до нього.

На борту корабля їх зустріли незвичайні, але привітні істоти – інопланетяни з сусідньої галактики. Як виявилося, під час космічної подорожі вони загубили вкрай важливу деталь, без якої їхній корабель не міг літати – золотаву, блискучу і дуже гарячу.

Уявляєте, як тішилися інопланетяни, коли Джмелик повернув їм цю деталь? Коли корабель полагодили, то інопланетяни подарували своїм рятівникам незвичайні подарунки та запросили їх до себе в гості.

Але це вже зовсім інша історія…