210 років від дня народження Едгара Аллана По
Життя Едгара По було ланцюгом нещасливих подій. І його роботи – у всіх з
них була жорстока, криваво-червона хворобливість – були віддзеркаленням
цього факту.
Батьки Едгара По померли, коли йому було два роки. Його усиновив заможний купець з Вірджинії Дж. Аллан (тому повне ім’я письменника – Едгар Аллан По). Аллани не шкодували коштів на його виховання: його одягали «як принца», у нього був свій кінь, свої собаки.
Едгар вже в п’ять років читав, малював, писав, декламував, їздив верхи. У школі він добре вчився, придбав великий запас знань з літератури, особливо англійської та латинської, з загальної історії, з математики, по деяких галузях природознавства, таким як астрономія, фізика.
Восени 1826 року сталась сварка між Едгаром і його прийомним батьком (Аллан По відмовився платити карткові борги прийомного сина), після чого майбутній письменник пішов з дому і став вести мандрівне життя. У березні 1834 помер прийомний батько Едгара, не залишивши йому ні цента в заповіті.
Едгар По одружився на 13-річній кузині, Віргінії Клем. Її рання смерть вплинула на деякі твори поета. У 1848 році після смерті його дружини в 1847 році, По спробував накласти на себе руки, ковтаючи опіати.
3 жовтня 1849 року перехожі знайшли поета в несвідомому стані біля однієї з міських канав. За іншою версією, він лежав неподалік від однієї з місцевих пивнушек і в чужому одязі. У неосудному стані По був доставлений в лікарню і поміщений в дешеву палату. Лікарі стверджували, що письменник страждав галюцинаціями і постійно кликав когось – аж до самої смерті він так і не прийшов до тями.
Загадкова особистість, яка щорічно відвідує могилу Едгара Аллана По в день його народження, 19 січня, для вшанування пам'яті генія. Ця традиція бере початок з 1949 року, коли перший таємний прихильник відвідав могилу на цвинтарі Вестмінстерської пресвітеріанської церкви в Балтиморі, штат Меріленд. Він виконував цей ритуал до самої своєї смерті в 1998 році, після чого традиція була продовжена його «спадкоємцем». Залишені на могилі новим таємничим прихильником записки неоднозначного змісту викликали у деяких людей негативні почуття. Іноді записки містили слова шани до письменника — «Едгар, я пам'ятаю про тебе». У 1993 році була залишена таємнича записка такого змісту: «Смолоскип перейде до іншого». Що, можливо, вказувало на серйозну хворобу чи наближення смерті першого прихильника. Хоч би як там було, а 19 січня 2010 року таємничий прихильник взагалі не прийшов на могилу великого Едгара Аллана По.
За 20 років творчої діяльності Едгар По написав дві повісті, дві поеми, одну п’єсу, близько сімдесяти оповідань, п’ятдесяти віршів і десяти есе Едгар По був одержимий кішками, і часто писав твори з кішкою на плечі.
Батьки Едгара По померли, коли йому було два роки. Його усиновив заможний купець з Вірджинії Дж. Аллан (тому повне ім’я письменника – Едгар Аллан По). Аллани не шкодували коштів на його виховання: його одягали «як принца», у нього був свій кінь, свої собаки.
Едгар вже в п’ять років читав, малював, писав, декламував, їздив верхи. У школі він добре вчився, придбав великий запас знань з літератури, особливо англійської та латинської, з загальної історії, з математики, по деяких галузях природознавства, таким як астрономія, фізика.
Восени 1826 року сталась сварка між Едгаром і його прийомним батьком (Аллан По відмовився платити карткові борги прийомного сина), після чого майбутній письменник пішов з дому і став вести мандрівне життя. У березні 1834 помер прийомний батько Едгара, не залишивши йому ні цента в заповіті.
Едгар По одружився на 13-річній кузині, Віргінії Клем. Її рання смерть вплинула на деякі твори поета. У 1848 році після смерті його дружини в 1847 році, По спробував накласти на себе руки, ковтаючи опіати.
3 жовтня 1849 року перехожі знайшли поета в несвідомому стані біля однієї з міських канав. За іншою версією, він лежав неподалік від однієї з місцевих пивнушек і в чужому одязі. У неосудному стані По був доставлений в лікарню і поміщений в дешеву палату. Лікарі стверджували, що письменник страждав галюцинаціями і постійно кликав когось – аж до самої смерті він так і не прийшов до тями.
Загадкова особистість, яка щорічно відвідує могилу Едгара Аллана По в день його народження, 19 січня, для вшанування пам'яті генія. Ця традиція бере початок з 1949 року, коли перший таємний прихильник відвідав могилу на цвинтарі Вестмінстерської пресвітеріанської церкви в Балтиморі, штат Меріленд. Він виконував цей ритуал до самої своєї смерті в 1998 році, після чого традиція була продовжена його «спадкоємцем». Залишені на могилі новим таємничим прихильником записки неоднозначного змісту викликали у деяких людей негативні почуття. Іноді записки містили слова шани до письменника — «Едгар, я пам'ятаю про тебе». У 1993 році була залишена таємнича записка такого змісту: «Смолоскип перейде до іншого». Що, можливо, вказувало на серйозну хворобу чи наближення смерті першого прихильника. Хоч би як там було, а 19 січня 2010 року таємничий прихильник взагалі не прийшов на могилу великого Едгара Аллана По.
За 20 років творчої діяльності Едгар По написав дві повісті, дві поеми, одну п’єсу, близько сімдесяти оповідань, п’ятдесяти віршів і десяти есе Едгар По був одержимий кішками, і часто писав твори з кішкою на плечі.
Коментарі
Дописати коментар