"Єднаймо душі словом Кобзаря". Шевченківські дні

Вікторина для дітей "Юнь шанує Кобзаря"
Сценарій.
У кожного народу є великі поети, яких знають усі: і
дорослі, і діти. Для українського народу таким поетом є Шевченко.
Імʼя Т. Г. Шевченка невіддільно повʼязане з Україною.
Україна – це Шевченко, Шевченко – це Україна. У ньому – наша історія, наша
мрія, наша надія. Шевченко був справжнім народним співцем, бо з дитинства знав
і любив простий український народ, знав його страждання, бо сам їх пережив.
Через усе життя проніс великий Кобзар палку любов до рідної землі, до
неньки-України, у своїх творах нагадував про минулу славу України. Імʼя
великого Кобзаря ми часто згадуємо і будемо згадувати, бо він подарував нам
безцінний скарб. Цей скарб – його чудові твори, в яких струменить любов до
Батьківщини та турбота про її майбутнє.
9 березня 1814 р. темної ночі, перед світанком, у селі
Моринці на Звенигородщині, у хаті Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгарда,
блиснув єдиний на все село вогник: народилася нова кріпацька душа для пана
Енгельгарда, а для України – її великий співець – Т. Шевченко.
Через багато-багато років поет ідилічно змалює своє рідне
обійстя в повісті «Княгиня»: «І ось стоїть переді мною наша убога, стара біла
хата з потемнілою соломʼяною стріхою й чорним димарем, біля хати на причілку
яблуня з червонобокими яблуками, а довкола яблуні квітник… а біля воріт стоїть
стара крислата верба з засохлою верхівкою, за вербою – клуня, оточена стіжками
жита, пшениці та всякого іншого збіжжя; а за клунею, по узгірʼю, піде вже сад.
Та який сад! .. густий, темний, тихий, одне слово, другого такого саду нема на
цілому світі. А за садом левада, за левадою долина, а в долині тихий струмок,
що ледь-ледь жебонить, оточений вербами та калиною, окутаний широколистими
темно-зеленими лопухами…» Ось у цьому затишному куточку й жило собі біляве
хлопʼя, чия душа змалечку стреміла до чогось незвіданого.
А тепер пограймо в гру «Упізнай предмет за його ознакою».
1.
Вбога, стара, біла
… (хата)
2.
Стара, розлога,
крислата… (верба)
3.
Густий, темний,
тихий, вишневий… (сад)
4.
Терпляча,
ніжна… (сестра Катерина)
Одного разу малий
Тарас, коли йому було років шість, надумав піти туди, де кінчається світ. Отож,
якось він і пішов із Кирилівки битим шляхом. Ішов до вечора, та «кінця світу»
все не було. Зайшов далеченько – проминув сусіднє село верстов за чотири від
Кирилівки, лісок, вийшов на чумацький шлях і, хоч хотілося їсти і пити усеодно
прямував до «кінця світу». Під цю пору їхали на зустріч чумаки. Вони побачили,
що мала дитина йде чогось сама-самісінька. «Ти чий, хлопче?» - питають. «Батьків і материн». «А йдеш
звідки?». Хлопʼя мовчки показало рукою назад. «І куди ж?» - «Хочу подивитись,
де кінець світу… Дайте води попити…». Чумаки дали йому води й хліба, посадили
на мажу та й доправили до Кирилівки…
Вдома старший брат хотів дати йому прочухана, коли б не сестра Катря, яка взяла
Тараса на руки й поклала спати.
Давайте пограємо в
гру «Дуель».
Кожна команда ставить один одному запитання.
1.
Скільки було років
Тарасу, коли він пішов шукати «кінець світу»?
2.
Кого зустрів Тарас?
3.
Хто дав води й
хліба хлопчику?
4.
Хто такі чумаки?
5.
Хто хотів дати
прочухана Тарасові?
6.
Хто вклав спати Тараса?
А зараз перевіримо
ваші знання про Т, Г. Шевченка.
Проведемо «Бліцтурнір»:
1.
Псевдонім Т. Г.
Шевченка? (Кобзар)
2.
Коли народився? (9 березня
1814р)
3.
Де народився поет?
(с. Моринці)
4.
Як називається
перша збірка віршів? («Кобзар»)
5.
У якому селі минуло
дитинство Шевченка? (Кирилівка)
6.
Де похований? (у
Каневі)
7.
Де здобув художню
освіту? (у Петербурзький Академії мистецтв)
8.
Скільки років
прожив? (47 років)
9.
Хто знайде «Кобзар»
в бібліотеці?
Гра «Склади картину».
Правила. Ось я вам даю дві репродукції Шевченкових
творів – «Катерина» і «Циганка-ворожка», розрізані на рівні квадрати. Ваше
завдання – скласти картину першими за суперників і визначити її назву.
Поки діти складають грає пісня на вірш Шевченка "Зацвіла в долині червона калина" в сучасному виконанні
Ви знаєте вірші Тараса Шевченка? Які? Розкажіть, будь
ласка.
Конкурс на кращого читця творів Шевченка.
Минатимуть роки, спливатимуть віки, а Тарас Шевченко
залишатиметься безсмертним у памʼяті нащадків, бо є й буде Україна і народ
український.
Покоління поколінню
Об тебе розкаже,
І твоя, Кобзарю, слава
Не вмре, не поляже!
О.
Афанасьєв-Чужбинський.
Коментарі
Дописати коментар