Урок-подорож "Моє селище - моя маленька батьківщина"

    Урок-подорож "Моє селище - моя маленька батьківщина" з дітьми молодшого шкільного віку.

    Кожна людина має своє походження. У вас є мама і тато, бабуся і дідусь. У них теж були батьки. І так - далеко-далеко, углиб багатьох-багатьох років сягає твій рід. У кожної людини є свій родовід. А тепер скажіть: скільки у вас дідусів? Як їх звати? Скільки бабусь? Їх імена? Скільки прадідів? Як їх звати? Скільки прабабусь? Їх імена?

(пра... ніхто не назвав!).

    Місцина, на якій ви народилися, де живуть ваші батьки, де народилися і виросли ваші дідусі та бабусі зветься Батьківщиною.

    А яку назву мають вулиці на яких ви живете? Ви знаєте, що колись там, де починається нинішня вулиця Тетерівська була суконна фабрика. До фабрики по дерев'яних жолобах подавалася вода з Піщанки. А на території нинішньої вулиці Гоголя був чавунний завод. На місці ж нинішнього склозаводу розташовувався мідний завод.

    В селі був тільки один водяний млин, який належав графу Шембеку і знаходився в оренді у міщанина Федора Новицького. У 1917 р було відкрито школу в порожній лісовій сторожці поблизу ставу. Першим учителем був Дмитро Олексійович Романов. Жив він у будинку прикажчика графині Браницької, якій у Рудні Пісківській належали великі площі лісових угідь. Коли у 1920 р. прикажчик утік разом з польськими військами, Романов перевів школу в його будинок. Нині там розташувалась майстерня. 

     А що ви знаєте про наше селище? (діти розповідали про Ніну Сосніну)

    Давайте роздивимось ці фотографії. Хто пізнає ці місця? ("Невже це у нас так гарно" - дивувались діти)

     Може у вас вдома є якісь фото про наше селище, можете подарувати у бібліотеку.
     Розпитайте своїх бабусь і дідусів про Пісківку. Я впевнена вони розкажуть вам щось цікаве.